понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Ставати більш "зеленими" та більш ощадливими


Є тенденція переходу до більш "зелених" музеїв. Тут мається на увазі і збереження теплової енергії, так і економія електроенергії. Найбільшим споживачем електроенергії в музеї є освітлення у виставкових залах. І тут починаються труднощі, як зробити світло економнішим, не втрачаючи у якості світлового потоку та його фокусованістю. "Якість освітлення визначає 50% успіху виставки" відзначають дизайнери виставкових залів. Саме хорошим освітленням можна сховати недоліки, а поганим - зіпсувати найкращий виставковий дизайн.
Ми зачасту ігноруємо важливість освітлення в музеях. А воно відіграє ключову роль, як у сприйняті екпозиції, так і у збережнні експонатів. Бліки, мерехтіння люмінісцентних ламп, світло, що падає в очі відвідувача - це лише невеликий перелік незручностей, які б було варто виправити. До них додається питання збереження експонатів та руйнівна енергія світла та ультрафіолету. Спробуємо розглянути стандарти освітлення, прийняті у світовій музейній спільноті. Автор розуміє, що досягнути цих стандартів дуже важко в українському середовищі, але про них варто знати і при можливості наближатись до них.

Рівні чутливості стосовно до освітлення діляться на три групи відповідно до типів матеріалів.
1. Високочутливі матеріали - текстиль та папір
2. Слабочутливі - деревина, полімерні матеріали
3. Не чутливі - мінеральна скульптура, скло, метал, кераміка

Це варто враховувувати, тим хто працює із артефактами, особливо чутливими до світла. Геть не прийнятно експонувати одяг, тканини, папір, акварелі біля вікна. А вікна повинні мати захист від ультрафіолету та надмірного світла. Сучасні галереї уже немають доступу природнього світла і користуються штучним, таким, якого можна контролювати.

Окрім світлової чутливості у виставкових залах існує проблема якості світла відносно передачі оригінальності та правдоподібності об'єктів. Загально відомо, що якістю світла вимірюється наближеності до сонячного спектру і вимірюється CRI (Color Rendering Index) від 1 до 100. У галогенних лампах, які широко застосовуються у виставковій справі він є найвищим серед усіх доступних ламп, саме тому їх і рекомендують викорисовувати для освітлення. Але вони мають ряд мінусів, а саме: не є довговічними і швидко перегорають. Незважаючи на відносно низьку ціну, доволі часті заміни призводить до значних втрат коштів. Найголовнішим фактором, звичайно, є споживання електроенергії, яка в галогенних лампах є значною. В галереях та музеях це є найбільшим споживачем електроенергії. А нагрівання таких ламп зумовлює незручність у користуванні, обмеженість щодо мість встановлення, а інфрачервоне випромінювання може зашкодити екпонатам, якщо встановлення такого освітлення здійснено близько до екпонатів. Галогенні лампи мають також невеликий вміст ультрафіолетового вимпромінювання у своєму спектрі, і якщо вони не мають захисту, то також можуть шкодити експонатам, особливо текстилю та стародрукам. Також галогенні лампи випромінюють багато інфрачервоного світла, яке є шкідливим  при близьким до еспонатів відстанях.
Всього  цього позбавлені світлодіодні лампи. Вони не нагріваються так сильно, як галогенні, вони майже не містять в своєму спектрі ультрафіолет. Але найголовнішим фактором є економія електроенергії при їх використанні, адже спожвають електроенергії в десять разів менші, аніж металогалогенні при тій самій потужності світлового потоку. "Каменем спотикання" щодо вибору діодних ламп є якість світлового потоку і можливість фокусованого світла. Із самого початку винайдення світлодіодів, їхній кольоровий індекс був занадто низьким (CRI 60-80), що зумовлювало викривлення кольорів екпонатів, неприємного освітлення для ока, тощо. На сьогодні якість значно покращилась і якісні світлодіодні лампи із високим CRI (90-95) стали доступними для широкого кола. Існують світлові діодні лампи із ще вищим індексом (CRI 97-98), але це вже не помітно для людського ока і їх варто використовувати лище в галереях де необхідна чітка кольоропередача зображення живопису.
Другим фактором "недосконалості" LED було сфокусованість світла. Із самого початку всі LED лампи виготовлялись із багатьох дрібних окремих діодів, що давали дуже розсіяне світло, яке не можливо було сфокусуввати в одній точці. На сьогодні ця проблема вирішена за допомогою встановлення одного потужного діода, який є єдиним джерелом світла і фокусуючої лінзи, що направляє світловий потік у потрібному напрямку.

У виставковому просторі в Центрі міської історії використали лампи із кольоровим індексом CRI (Ra) - 90 лампи потужністю 6 Ватт і замінили галогенні лампи потужністю 50-70Вт. Різніцю в кольорі не помітно, колір мягкий приємний для ока. Головним сюпризом було розсіювання світла. Назагал воно стало кращим і більш рівноміним. Галогенні лампи через нерівний світловідбивач створювали завихрення у світловому потоці, а діодна лампа завдяки фокусуючій лінзі дає рівномірне розсіяння свіла. Лише у центрі можна помітити злегка затемнену зону, яка помітна лише на монотонному світлому фоні. Кут різсіяння лампи становить 36 градусів, що є добрим показником, адже у більшості він становить 86-120 градусів. Потужність світлового потоку лампи 361 люменів, що становить 60 Lm/W.

Спробуємо наочно поглянути як це виглядає в реальності. Фото зроблені на виставці фотографій "Завтра буде краще" в Центрі міської історії.
Приклад того, як виглядала та сама виставка із традиційним освітленням Галогенними лампами 50-75 W.



Наступні зоображення відображають вже ту саму виставку із аналогічними параметрами зйомки, де використане діодне освітлення.





Порівнюючи дані витрат електроенергії, можна говорити про економію місячних енерговитрат приблизно на 80-100 кВт. Нажаль, не можна точніше сказати на скільки меншим стало споживання електроенергії, адже немає окремого виділеного лічильника на виставкову площу.
Фотографування здійснювалось камерою Sony A6300. Думайте та вирішуйте самі, яке освітлення для вас краще і чи бути "зеленими" та економними для вас є не пустими словами.


Більше на цю те тему:

  • http://shelburnemuseum.blogspot.com/2011/11/looking-into-light.html
  • http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2011/08/Jordan_Schnitzer_Museum_Gateway_report_final.pdf
  • http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2011/08/Getty-Gateway-Demo-Assessment-of-LED-Retrofit-Lamps.pdf
  • http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2012/03/C2C-LED-lighting-webinar-Shelburne.pdf
  • http://www.connectingtocollections.org/wp-content/uploads/2011/08/SPD-for-MR16-LED.pdf



Continue reading Ставати більш "зеленими" та більш ощадливими

четвер, 29 вересня 2016 р.

Актуальна оцифрована культурна спадщина

Continue reading Актуальна оцифрована культурна спадщина

середу, 27 квітня 2016 р.

Простота і практичність підходів

Поруйнованого і незбереженого в Україні багато. І відтворити його шансів дуже мало. Можливо лише законсервувати, щоб зеберегти історичну пам'ять. Але як продемонструвати руїни в повній красі, перенести глядачі в часі, не порушуючи оригінал, не затьмарюючи реальний простір віртуальним. Відповідь придумали дизайнери з Петронелль-Карнунт і відтворили повне зображення карнунтума на листі акрилу. 

Дешевизна, практичність і актуальність. Беремо на замітку
Continue reading Простота і практичність підходів

вівторок, 20 жовтня 2015 р.

четвер, 17 вересня 2015 р.

Ресурси по реставрації та збереженні колекцій

"Відкритий доступ" Фото К. Радченко
Збереження колекцій. Найцікавіші і найкорисніші ресурси

Збереження онлайн (CoOL)
 www.cool.conservation-us.org

Фундація Американського іституту збереження історичних та мистецьких робіт  (FAIC) http://www.conservation-us.org/foundation/initiatives

Бібліотеки конгресу
http://www.loc.gov/preserv/

Історичне об'єднання Мінесоти (MNHS)
http://www.mnhs.org/preserve/conservation/

Національний архів (NARA)
http://www.archives.gov/preservation/formats/

Національний парковий сервіс (NPS) http://www.nps.gov/museum/publications/conserveogram/cons_toc.html - консервограми з цікавими кейсами

Північносхідний центр збереження документації
 http://www.nedcc.org  - збереження книг, документів, фото.

Бережіть свої скарби від Державного історичного товариства Геральда Форда в Небрасці http://www.netnebraska.org/extras/treasures/index.htm

 Національний траст з історичного зберігання (NTHP) http://www.preservationnation.org/ - захист старих будівель від протікання, енергоефективність, захист.

Австралійський інститут збереження матеріалів культири  (AICCM) http://aiccm.org.au/
“Remedies Gone Wrong” (http://aiccm.org.au/conservation/remedies-gone-wrong)


Канадський інститут консервації (CCI) http://www.cci-icc.gc.ca/
а також їхні публікації
https://www.cci-icc.gc.ca/resources-ressources/ccinotesicc/index-eng.aspx

Інститут консервації (ICON) http://icon.org.uk/ Click on the “How to Care For…” series (http://icon.org.uk/what-is-conservation/caring-your-collection),  - від збереження археологічних матеріалів до скла

Національний архів Австралії
 http://www.naa.gov.au/collection/family-history/family-archive/index.aspx
http://www.artbabble.org/topic/museum-practice/conservation, or the conservation videos at http://www.conservationreel.org/.
Continue reading Ресурси по реставрації та збереженні колекцій

четвер, 9 квітня 2015 р.

Сезон освіти онлайн в музейній сфері відкрито

Ми нарешті дочекались онлайн курсу з Музейної справи (музейних студій). Університет Лейкастеру з черня 2015 року запускає власний курс навчання присвячений основам музейного діла. Особисто я вже зареєструвався і очікую початку курсу з нетерпінням.
Сама школа музейництва у Лейкастері дуже потужна. Окрім магістерської програми навчання студентів, там також існує набір в аспірантуру з музейної справи.
Сам онлайн курс заснований на співпраці між університетом та Ліверпульським музеєм, адже практичний елемент у навчанні є надзвичайно важливим.
А ось коротке відео опису курсу, яке обіцяє, що курс буде цікавим.
Зареєструватись на курс можна за посиланням https://www.futurelearn.com/courses/museum, тому не вагаємось і реєструємось, адже це цілком безкоштовно,а знання безцінні.

Continue reading Сезон освіти онлайн в музейній сфері відкрито

суботу, 8 лютого 2014 р.

Програмне забезпечення для музею



"Розібратись в тому, що маєш не так вже й легко"
Кожен музей має колекцію - цей факт є беззаперечним. А для вмілого і оперативного управління колекцією необхідне програмне забезпечення. Світовими компаніями розроблено велика кількість програм, які допомагають працівникам музею в цій нелегкій справі.
Кожна комп'ютерна програма для менелдменту колекції має свої плюси та мінуси і вже керівництво музею повинно прийняти рішення, яку вибрати для використання у своїй установі. Ми наводимо великий список програм, які відібрані спеціально для музейного користування. Більшість з них має тріал-версії, де потенційні користувачі можуть спробувати на власному досвіді і переконатись в якості тієї іншої програми.

Ми б хотіли звернути увагу на наступні параметри, які необхідно врахувати при виборі музейного програмного забезпечення
  1. Можливість користування для багатьох користувачів із різним рівнем доступу
  2. Налаштування та вивід різноформатних звітів та етикеток для експонатів
  3. Можливість налаштування власних полів інформації для різних типів колекцій
  4. Дружній, інтуїтивний інтерфейс
  5. Можливість прямого завантаження зображень із сканера чи фотоапарату в базу даних
  6. Відгуки користувачів програми та портфоліо клієнтів
  7. Можливість формування аварійних файлів (backup)
  8. Можливість  автоматичної публікації колекції онлайн
  • PastPerfect Museum Software- Поширена програма, яка акцептована Американською асоціацією державної та місцевої історії.
  • CollectiveAccess -
  • Collectify - Невелика, але дуже зручна програма для управління колекцією. 
Справа залишається за малим - вибрати.
Continue reading Програмне забезпечення для музею