У ЧЕРВОНОМУ МОРІ ВІДКРИТО НОВИЙ ВИД ПОЛІПІВ, ЯКІ СВІТЯТЬСЯ

У ЧЕРВОНОМУ МОРІ ВІДКРИТО НОВИЙ ВИД ПОЛІПІВ, ЯКІ СВІТЯТЬСЯ

Автор: Антоненко Андрій – з інтернет видання «Світ дикої природи», 2016

Міжнародна команда біологів, до якої входили вчені з МДУ ім. М. В. Ломоносова, відкрила у Червоному морі, на рифах архіпелагу Фарасан (Саудівська Аравія) новий вид флуоресціюючих поліпів, які живуть на раковинах молюсків, та зібрали зразки його ДНК. Статтю про це, опубліковану в журналі PLoS One, переказує прес-реліз Московського університету.

Відкриті тварини представляють собою мініатюрних гідроїдних поліпів, або гідроїдів (істот, які нагадують гідр зі шкільного підручника, та які належать до їх близьких родичів) з тілом довжиною близько 1,5 міліметри. Вони живуть колоніями, схожими на гірлянди, на раковинах молюсків виду Nassarius margaritifer, довжина тіла яких досягає 20-35 міліметрів.

Ці нововідкриті істоти, які належать, швидше всього, до роду Cytaeis, мають здатність до флуоресценції. Причому світиться не все їхнє тіло, а тільки його навколоротова частина. Мабуть, це пристосування служить для того, щоб приваблювати до рота тварини здобич, яку вона всмоктує з води – планктон. Вночі, коли світіння видно, молюски, на яких «квартирують» поліпи якраз виповзають з піску на поверхню дна, щоб пополювати на інших безхребетних.

Для вчених ж це зручно, оскільки у інших, споріднених видів поліпів світяться інші ділянки тіла, і таким чином можна їх розрізняти.

«Порівняння флюоресценції гідроїда, виявленого в Червоному морі, з такою інших гідроїдів цього ж роду, а також дослідження ядерної та мітохондріальної ДНК цього гідроїда і аналіз даних, представлених в генетичний банк, дозволили вказати на видову специфічність прояву флуоресценції у видів гідроїдів Cytaeis, які морфологічно не відрізняються між собою. Таким чином, на прикладі гідроїдних поліпів вперше продемонстрована можливість використання особливості локалізації флуоресценції для визначення зовні схожих безхребетних тварин », – розповів В᾿ячеслав Іваненко, провідний науковий співробітник кафедри зоології безхребетних МГУ і один з авторів дослідження.

Зоологи сформулювали ще кілька цікавих питань. Наприклад, наскільки нововиявлені поліпи «вибагливі» у виборі господаря-молюска? До того ж, флуоресценція у гідроїдів взагалі вивчена недостатньо, тому очікуються нові дослідження в цій області.