ВЧЕНІ ВІДКРИЛИ МЕТЕЛИКІВ, САМКИ І САМЦІ ЯКИХ БАЧАТЬ СВІТ ПО-РІЗНОМУ

ВЧЕНІ ВІДКРИЛИ МЕТЕЛИКІВ, САМКИ І САМЦІ ЯКИХ БАЧАТЬ СВІТ ПО-РІЗНОМУ

Антоненко Андрій

Метелики-геліконіди мають унікальну системи зору, що працює абсолютно по-різному в організмі самців і самок, причини чого поки не з᾿ясовані, заявляють генетики в статті, опублікованій у журналі Molecular Biology & Evolution.

"Ми тільки зараз починаємо розуміти, що самці і самки Геліконід можуть бачити світ зовсім різними очима. Те, які кольори краще сприймають запилювачі, дуже сильно впливає на еволюцію квітів – комахи просто не будуть відвідувати ті суцвіття, чий колір їм не подобається. Тому їх забарвлення може змінюватися разом з перевагами комах. Тепер з᾿ясовано, що на них можуть впливати і статеві відмінності в зорі метеликів ", – заявила Адріана Бріско (Adriana Briscoe) з університету Каліфорнії в Ірвіні (США).

Протягом останніх років вчені активно вивчають те, як "спілкуються" квіткові рослини та їхні запилювачі – метелики, бджоли й інші комахи. Вивчення принципів їх "діалогу", як сьогодні вважають біологи, допоможе нам зрозуміти, як виникли сучасні рослини і знайти способи порятунку бджіл та інших критично важливих комах від вимирання, яке їм загрожує через зміну клімату, а також поширення вірусів і паразитів кліщами Varroa.

Ці дослідження вже привели до кількох незвичайних і цікавих результатів. Наприклад, в минулому році вчені виявили, що бджоли вміють "бачити" електричні поля, і користуються цим для оцінки якості нектару у квітках, а деякі квіти навчилися обманювати комах, принаджуючи м᾿ясоїдних мушок запахом вмираючої бджоли.

А. Бріско з колегами відкрили ще одну незвичайну рису взаємин комах і рослин, вивчаючи геноми метеликів-геліконід, виду Heliconius erato. Ці комахи, як розповідають вчені, живуть у тропіках Південної Америки і їх можна легко розрізнити за яскравим чорно-червоним забарвленням їхніх крил, і незвичними "колючими" гусеницями. Дорослі особини живуть незвично довго, кілька місяців, що робить їх особливо цінними запилювачами.

Ці метелики, з точки зору генетики, є володарями унікального "ноу-хау" для світу тварин – в їх очах міститься не один, а два типи світлочутливих рецепторів, за допомогою яких вони бачать промені ультрафіолету. Подібне вміння, як вважали еволюціоністи, грає важливу роль в житті метеликів і їх спілкуванні один з одним, так як їх крила вкриті незвичайним пігментом, який можна побачити тільки в ультрафіолеті.

Як виявилося, не все так просто – намагаючись зрозуміти, як виникли ці гени, вчені виявили, що їх робота розрізняється в організмі самок і самців. У самців, поки що із не зрозумілих причин, ген UV1, що відповідає за розпізнавання "м᾿якого" ультрафіолету, не працює взагалі, через що їх зір має кардинальним чином відрізнятися від того, як бачать світ самки. Фактично, як відзначають вчені, це перший приклад того, як відмінності між статями можуть відображатися на зорі самців і самок.

Чому це так, вчені поки не знають, але вони припускають, що причини цього криються в особливостях статевої поведінки метеликів. Відсутність гена UV1, "загального" для всіх Геліконід, може допомагати самцям відрізняти самок свого виду від споріднених з ними метеликів, які часто маскуються під Heliconius erato, орієнтуючись на ультрафіолетове світіння пігменту їх крил, "невидиме" для очей інших метеликів.

Подібні відмінності, як вважають вчені, можуть бути характерні й для інших метеликів та інших запилювачів. Їх, на думку А. Бріско та її колег, слід враховувати при реалізації різних екологічних заходів з розведення запилювачів та їхнього порятунку в дикій природі.