Спостереження за видами, приреченими до вимирання, може допомогти врятувати інших у міру зростання глобальної температури

Ластівка білохвоста Hirundo megaensis та джиджітка чагарникова Zavattariornis stresemanni живуть у «кліматичному човні», їхні незначні за площею ареали обмежені з усіх боків температурним та режимом опадів. Навіть за умов помірного потепління клімату моделі прогнозують серйозну втрату придатного для цих птахів середовища, протягом наступних 50 років, що різко підвищує ризик їхнього зникнення.

У дослідженні, нещодавно опублікованому в журналі PLOS ONE, вчені кажуть, що моніторинг реакції цих птахів на зміну клімату буде вирішальним для перевірки передбачуваної здатності широко використовуваних кліматичних моделей. Це зможе допомогти природоохоронцям знайти ефективні способи запобігання вимирання інших видів у дикій природі.

Інтенсивні заходи збереження, такі як сприяння міграції та розведення в неволі, можуть бути єдиними доступними варіантами захисту цих двох ефіопських видів птахів тепер, коли зміни клімату вирішили їх долю в дикій природі. Нове розуміння ареалів птахів допоможе розробити плани управління їх збереження у новоствореному Національному парку «Ябелло» в Ефіопії.

«Виявлення того, що обидва види обмежені в ареалі температурою, справді вражаюче», – сказав доктор Ендрю Бладон з кафедри зоології Кембриджського університету. Він додав: «Ці зовсім не пов’язані між собою види зазнають дуже схожого впливу аспектів місцевого клімату. Оскільки температура підвищується через зміну клімату, вони будуть боротися за виживання».

Вчені розглянули вплив майбутніх прогнозів зміни клімату від Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), від «найкращого сценарію», за яким узгоджені кліматичні дії призведуть до піку викидів вуглецю в 2030 році, а потім до зниження, до «найгіршого сценарію» без змін у викидах вуглецю, що призведе до підвищення середньої глобальної температури на 3-5 градусів до кінця століття. Встановлено, що за всіма сценаріями, використовуючи різні підходи до моделювання, обидва види птахів піддаються серйозному ризику зникнення протягом наступних 50 років, оскільки прогнозується, що клімат стане непридатним для їх виживання на 68-84% для ластівки білохвостої і 90 -100% для джиджітки чагарникової.

Попередні дослідження джиджітки чагарникової показали, що більш високі температури утворюють невидиму межу на краю ареалу її поширення, що становить близько 4000 квадратних кілометрів. Температура впливає на здатність джиджітки добувати корм, тому вчені очікують, що в межах ареалу стане занадто гаряче і вони можуть швидко зникнути, оскільки не зможуть харчуватися, а отже, не зможуть вижити.

Ластівка білохвоста – вид, що перебуває під загрозою зникнення, і трапляється лише на 8000 квадратних кілометрів пасовищ у південній Ефіопії. Ці птахи вперше описані для науки лише у 1942 році, і, незважаючи на інтенсивні пошуки в інших відповідних середовищах існування, їх більше ніде не виявили. Причини обмеженого ареалу ластівки роками спантеличували орнітологів.

Багато видів мають ареал, який визначається температурою на північній або південній межі, але вчені вважають, що ластівка білохвоста та джиджітка чагарникова можуть бути єдиними у світі прикладами теплокровних тварин, усе поширення яких залежить виключно від клімату.

Механізм, за допомогою якого потепління призводить до зменшення чисельності ластівок білохвостих, невідомий, але команда вважає, що це може вплинути на успіх розмноження птахів.

Нове дослідження показує, що ареал ластівки білохвостої, хоча й трохи більший, ніж ареал джиджітки чагарникової, але також визначається місцевим кліматом.

«Підвищення температури, спричинене зміною клімату, є жахливим для довгострокового виживання цих двох видів птахів. Але якщо вони все-таки зникнуть протягом наступних п’ятдесяти років, вони стануть, принаймні, корисним тестом для перевірки кліматичних моделей, які дають змогу проводити значну роботу по збереженню біорізноманіття», – сказав Бладон. Дослідження передбачають, що спеціалізовані види та види з обмеженим ареалом (ендеміки) є одними з найймовірніших щодо зникнення через зміни клімату.