ДНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ У ЛЬВОВІ

11.09.2022

ДНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ У ЛЬВОВІ

 

У суботу 10 вересня у рамках Днів європейської спадщини у Зоологічному музеї Львівського Університету виставлено для огляду колекції відомих науковців- природодослідників ХІХ-ХХ століть, які у певні історичні періоди вважали зниклими чи знищеними під час війни. На щастя колекції академіка Петербурзької АН Карла-Ернста фон Бера, академіка Шведської АН Ернста-Фрідріха Гермара, академіка імператорської Академії природолюбів у Відні Станіслава Костянтина Петруського та вченого-природознавця Адама Суліми Уляновського, вціліли, були збережені і, на сьогодні становлять важливе історичне й наукове надбання, є елементами Національного надбання України, Європейської та Світової спадщини.

Серед багатьох наукових досягнень видатним проектом вважається Каспійська експедиція 1853-1857 років під керівництвом К.-Е. фон Бера. Під час цієї експедиції К. Бер зібрав унікальні матеріали, зокрема про хребетних і безхребетних тварин Каспійського моря (ЛУКІНА 1984). Однією з особливих цінностей К. Бера була його колекція молюсків, усвідомлював наукову цінність якої, автор привів її в належний порядок і власноруч написав усі етикетки; він мав намір самостійно опрацювати матеріали та опублікувати результати, але, на жаль, захворів і помер.

Після смерті К. Бера в листопаді 1876 року ця колекція вважалася втраченою. О. А. Грімм припускав, що матеріали, зібрані К. Бером у Каспійській експедиції, «безслідно зникли, здається, згнили десь у підвалі, чекаючи наукової обробки» (GRIMM 1876: 11). Оскільки місцезнаходження більшості каспійських молюсків, зібраних Бером, до недавнього часу не було відомо, вважалося, що вони насправді втрачені. На щастя, це не так.

Незабаром після смерті К. Бера його родичі передали колекцію Владиславу Дибовському (1838–1910), видатному малакологу. Ця подія датується початком 1877 р. (чи трохи раніше), оскільки вже 17 лютого 1877 р. В. Дибовський представив свої попередні результати вивчення колекції на зборах Дерптського товариства дослідників природи (W. DYBOWSKI 1878).

Видатний таксономічний внесок цієї важливої роботи в малакологію виявився в детальному огляді всіх відомих і описі 15 нових видів молюсків, які трапляються в Каспійському морі. Певні доповнення та оновлення систематики черевоногих молюсків Каспію були зроблені (після смерті В. Дибовського) його братом Бенедиктом Дибовським та Яном Грохмаліцьким у 1915 році, а дещо змінена версія цієї роботи Б. Дибовським і Я. Грохмаліцьким була опублікована в 1917 році.

У Зоологічному музеї ЛНУ імені Івана Франка, зберігається колекція комах з ряду Hemiptera, зібраних і описаних Е.-Ф. Гермаром у 1810-1840 рр. Колекцію комах, відому як Гюбнерська колекція, він почав збирати і невтомно примножував її, піднісши до рівня найвідомішої приватної збірки у Німеччині та Європі. На початку ХХ ст., граф Мнішек придбав цю унікальну колекцію для музею. Вона налічує понад 4 тисячі експонатів, серед яких 42 типові зразки, тобто вперше описані для науки (за усним повідомленням дослідника І. М. Кержнера – до 70 типів), а також екземпляри з колекцій відових ентомологів ХІХ століття – Ф. К. Фібера, Й. Ф. Ешольца та А. Ферстера (ШИДЛОВСЬКИЙ, ГОЛОВАЧОВ, 2005). Тривалий час вважали, що ця колекція була безповоротно втрачена під час Другої Світової війни (Schröder, 1957). Проте, вона й досі є, і доступна для вивчення науковцями світової спільноти.

Пожежа 7 січня 1848 року безповоротно знищила всі колекції живих і велику частину не живих скарбів С. К. Петруського, у тому числі й не надрукованих рукописів. В одну мить плоди багатолітньої важкої праці пропали. Біля першої години опівночі на самий український Святий Вечір (по юліанському календарю), власник почув сильний стукіт у вікно і крик: «Пожежа, горить!» Прислуга натопивши сильно пічку по причині тріскучого морозу в кімнаті з папугами, пішла на ніч до своїх родин. Від вогню зайнялась підлога…

Книги, хоч і дуже пошкоджені, але врятовані, бо їх викидали з бібліотеки прямо на сніг. Також було врятовано чудову ентомологічну колекцію комах, яка на той час складалась з більш як 6000 місцевих комах з усіх кінців світу. Це був плід праці всього життя і значних коштів. Ця колекція пізніше була доповнена і продана Народному Закладу ім. Оссолінських (ЧУДІЙОВИЧ, МАЦЬКІВ, 2016).

У Зоологічному музеї зберігається книга з описом колекцій С. К. Петруського, до складу яких входить ковпак з колекцією колібрі на штучному деревці, перелік двох ентомологічних колекцій та перелік колекції мушель молюсків, яких поки-що не вдалося ідентифікувати серед великої кількості старих зборів музею.

Після закінчення університету у Кракові А. С. Уляновський, ймовірно (жодних документів у архівах Львова не знайдено), працював в університеті Яна Казимира (Львів) під керівництвом професора Бенедикта Дибовського. Про це свідчить, зокрема, його стаття у журналі «Космос» (Ulanowski, 1887), у якій він вказує «… Napisal Adam Sulima Ulanowski, asystent przy katedrze Zoologii w Uniwersytecie lwowskim…». У своїх працях вчений описав кілька нових для науки видів жуків, і згадує про збори жуків-довгоносиків з Кавказу, зібраних ще до 1886 року.

Колекція комах А. С. Уляновського, була викуплена Б. Дибовським для Зоологічного музею Львівського університету (BRZEK, 1994). На щастя, вона вціліла не зважаючи на війни і зберігається у фондах налічуючи близько 5 тис. зразків (ШИДЛОВСЬКИЙ, ЗАТУШЕВСЬКИЙ, 2010; ШИДЛОВСЬКИЙ, 2012) у 55 ентомологічних коробках з: жуками Coleoptera, двокрилими Diptera, прямокрилими Orthoptera, перетинчастокрилими Hymenoptera і сітчастокрилими Neuroptera. Проте, на жаль, постать А. С. Уляновського є найзагадковішою, оскільки після згадки його, як асистента Львівського Університету жодної інформації більше немає.

 

» Всі новини