ЗНОВУ ВИЯВЛЕНИЙ І ЧАСТКОВО ДОСЛІДЖЕНИЙ ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ ГРИЗУНІВ ОКЕАНІЇ

ЗНОВУ ВИЯВЛЕНИЙ І ЧАСТКОВО ДОСЛІДЖЕНИЙ ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ ГРИЗУНІВ ОКЕАНІЇ

Докторант Біологічного центру Чеської академії наук та Південночеського університету Франтішек Веймелка є першим вченим, який спостерігав і зафіксував у дикій природі Mallomys istapantap, одного з найбільших мишоподібних гризунів Океанії та земної кулі.

Шестимісячна дослідницька експедиція до Нової Гвінеї призвела до значного прориву у зясуванні ібіологічних особливостей потайливолї нічної тварини, яка живе у прохолодних, гірських лісах і луках на висоті близько 3700 метрів. Досі знання про цей вид походили лише з невеликої кількості музейних зразків. Вперше фотографії та відео зафіксували тварину в її природному середовищі.

Субальпійського шерстистого щура (Mallomys istapantap) вперше ідентифікували у 1989 році за допомогою колекцій прирожничих музеїв. Його останнє підтверджене спостереження відбулося 30 років тому, і раніше його ніколи не документували за допомогою зображень. Нові фотографії та дані з екології, зібрані Ф. Веймелкою, забезпечують важливий прогрес у розумінні цього гризуна і надають цінну інформацію про маловивчене різноманіття ссавців Нової Гвінеї. За словами автора дослідження: «Дивно, що така велика та вражаюча тварина залишається мало вивченою. Скільки ще можна зробити відкриттів про біорізноманіття тропічних гір?». Окрім перших у світі фотографій та відео, він також записав перші біометричні вимірювання самців і зібрав дані про раціон, паразитів, моделі активності, рух та інші аспекти способу життя тварини.

Шерстисті щури Нової Гвінеї, разом із гігантськими хмарними щурами, що мешкають на Філіппінах, є одними з найбільших мишоподібних гризунів, що існують. Вони зустрічаються виключно в крутих гірських районах Нової Гвінеї, де ландшафт досі домінує недоторканий тропічний ліс. За останні п'ять мільйонів років, за відсутності інших конкуруючих плацентарних ссавців, вони еволюціонували у вражаючий спектр різних видів та форм.

Субальпійські шерстисті щурі живуть відокремлено у віддаленій та важкодоступній місцевості. Вночі вони лазять по деревах у пошуках їжі, а вдень ховаються в підземних норах або високо у кронах дерев. Особливості цієї тварини це – гострі різці, густе хутро, лапи довжиною 8 см, довжина тіла (включаючи хвіст) близько 85 см та вага майже 2 кг, роблять його потужним та вражаючим гризуном. Однак через нічний спосіб життя та ізольованість гірського середовища існування, спостереження в дикій природі були надзвичайно рідкісними.

Дослідженню серйозно сприяли знання місцевого населення. «Якби не мисливці корінних народів, які супроводжували мене у горах і допомагали мені знаходити тварин, я б ніколи не зміг зібрати ці дані», – говорить Ф. Веймелка. Під час своєї експедиції він тісно співпрацював з кількома місцевими племенами, досліджуючи різноманітність ссавців гори Вільгельм (4509 м), найвищої вершини Папуа-Нової Гвінеї, від основи до вершини. Він задокументував та генетично ідентифікував 61 вид нелітаючих ссавців (гризунів і сумчастих), які трапляються вздовж гори.

Це дослідження сприяє глибшому розумінню надзвичайного біорізноманіття малодосліджених тропічних гір Нової Гвінеї. Хоча тропічні регіони Америки, Африки та Південно-Східної Азії добре вивчені в цьому відношенні, Австралазійський регіон залишається значною мірою незвіданим і дуже важливою при цьому є співпраця з місцевими громадами. Завдяки такій науковій роботі корінні жителі також дізнаються про унікальну природну спадщину своєї батьківщини та необхідність її захисту, наприклад, від зростаючої загрози видобутку корисних копалин.

Посилання: «Перше наукове спостереження найбільшого саульського гризуна, Mallomys istapantap, у дикій природі» Франтішека Веймелки, 18 квітня 2025 року, Mammalia.

DOI: 10.1515/mammalia-2024-0153

https://scitechdaily.com/first-ever-photos-reveal-secretive-giant-rat-of-new-guinea/